Хороший тракторист у лісовому господарстві – то справжня знахідка. Від його вправної роботи залежить швидкість та ефективність трудової діяльності лісозаготівельників. У лісі трактористу доводиться бути віртуозом- місця зовсім небагато, навколо дерева, крутосхили,а виконання виробничих завдань не чекає. Для нашого рельєфу специфічними є круті схили, тому потужна трелювальна техніка повинна бути у дужих роботящих руках. Щоб не підводила та завжди справною була, треба постійно за нею дивитися, бо посеред лісу важко чекати на допомогу.
   Коли мова заходить про кращого тракториста лісмисливгоспу, неодмінно називають Володимира Бойка з Мигівського лісництва. І по праву, адже старається він добре працювати та й техніку довірену любить, доглядає за нею.
 - Володимир Васильович дбає постійно про ввірений йому трелювальний трактор, - каже лісничий Мигівського лісництва Василь Гавриляк. – Саме тому він у нього завжди справний.
   Сам же Василь Бойко розповідає, що як і багато його колег сів за кермо ще в армії. Служив в інженерних військах ,тому на довіреній  автомашині часто доводилось виїжджати на технічне обслуговування транспорту. В лісмисливгоспі працює з  2000 року, спочатку лісорубом, згодом пересів на «залізного коня». Нині він не тільки тракторист, а ще й бригадир лісозаготівельної бригади. За місяць трелює до 700 кубометрів деревини. А так як навколо гірська місцевість, доводиться різними волоками трелювати, слідкувати, щоб не знищити молодий підрост лісу. Та В.Бойко, як справжній віртуоз, поміж деревами проїжджає та зрубану деревину вчасно доставляє на верхній склад. Трактор у нього не новий, даються взнаки часті поломки, та добре, каже мій співрозмовник, що запасні частини завжди є в наявності, тому й недовгими є ті простої у ремонті. А так щоденно старається, щоб всі механізми були змащені, все охайно вимито.
    Заготівля деревини триває цілий рік, а найскладніше працювати взимку, коли дороги заметені, тоді важко виїхати. Та Володимир не нарікає ні на холод, ні на спеку. Як дощ іде, у тракторі можна зачекати, поки випогодиться. Та коли  замете дороги, тоді набагато складніше працювати. Добре, що дорожня служба слідкує за цим та вчасно розчищає дороги від снігу.
   За роки роботи у лісі наш тракторист всією душею прикипів до зеленого друга, тішиться, що має змогу працювати серед прекрасної карпатської природи. На його думку
 лісом житимуть і наступні покоління, якщо він буде у руках держави, а не приватників. І дуже хоче, щоб і наші карпатські ліси були державою належно захищені. Втім, не лише робота пов’язала В.Бойка з лісом: він завзятий грибник та мисливець, любить ходити на полювання. А ще тішиться, що трудиться  у передовому колективі, що, працюючи кожен день в лісових масивах, відчуває себе справжнім лісівником.
   До всього сказаного слід додати, що його батько Василь Іванович довгі роки працював у лісі, згодом син Василь спробував « цього хліба». Проте довго не затримався, подався на навчання і тепер служить в правоохоронних органах. Дочка Галина обрала професію медика і нині вона студентка медичного училища. Та як би там не було, приїжджають діти до батьків і неодмінно ідуть відпочивати на природу, яка так манить до себе.

Прес – служба.