Його трудовий шлях незмінно пов'язаний з професією водія. Працював у різних організаціях, а останніми роками сумлінно виконував обов’язки водія на перевезенні з лісу деревини.  Незважаючи на труднощі у роботі водія, примхи погоди, на будь-яку пору року, на те, що лісові дороги, то не асфальтовані шляхи. автомобіль, керований В.Бучоком, завжди вчасно прибував на лісосіку для вантаження деревини, а потім вправно доставляв вантаж на нижній склад підприємства.
   Бувало, що доводилось  сортувати та перевозити деревину на нижньому складі, вантажити її у залізничні вагони. І тут Василь старався ударно працювати та вчасно виконувати поставлені завдання.
   З часом все важче ставало працювати водієм, вже й вік не той, тому вирішив передати своє кермо зятеві Андрію Бужорі. Отак у трудовій династії Бучоків побільшало водіїв лісовозних машин/ донедавна таким був лише другий зять Руслан/. А сам Василь нині сумлінно трудиться слюсарем по ремонту автомашин. На цій посаді його характеризує увага до колег – водіїв та вміння надати пораду при швидкому ремонті автомобільної техніки.
    А ще сімейство Бучоків відзначається неабиякою побожністю. Василь разом з дружиною Орисею ревно відвідують церковні богослужіння, люблять допомагати при Божому храмі. Він, наприклад, брав активну  участь у ремонті нашої Свято - Михайлівської церкви, зокрема виготовленні церковних дверей. До відвідування Служби Божої активно залучаються і їхні діти та онуки. Тому й в родині Бучоків завжди панує атмосфера доброти та поваги один до одного. Таким він старається бути і на роботі зі своїми колегами по праці.

Прес – служба.