На   ДП «Берегометське ЛМГ»  імена одинадцяти працівників  вимовляють з особливою повагою, адже це – наші оборонці, славні воїни, які брали безпосередню участь у АТО на Сході країни. При  будь – якій нагоді ми складаємо їм шану та стараємось допомогти і підтримати.
    Серед тих, кому ми вдячні за  відвойований мирі і спокій на рідній землі, лісоруби Лопушнянського лісництва М.Корпан та М.Косован, рамник лісопильно- деревообробного цеху В.Боднарюк, розкряжувальник нижнього складу Ю.Марчук, тракторист  Чемернарського лісництва О.Пуліковський, провідний інженер з організації та нормування праці Я.Кузьмук, водій Гірсько-Кутського лісництва І.Нестерюк, стропальник лісопильно-деревообробного цеху Я.Панцерний , укладальник пиломатеріалів лісопильно- деревообробного цеху Д.Паламарюк, , водій  Мигівського лісництва М.Остафійчук, робітник Вашківецького лісництва М.Маньковський..
 Більшість з вчорашніх воїнів чимало років трудяться на підприємстві.  До прикаду   лісоруб Лопушнянського лісництва Микола Косован ще в далекому 2006 році поповнив славну сім”ю лісівників і завжди відзначався завзяттям та наполегливістю у роботі. З 2011 року працює рамником у лісопильному цеху Василь Боднарюк, а з 2014 - лісорубом Лопушнянського лісництва Микола Косован. Всі вони, як і  інші працівники підприємства - учасники АТО - не лише хороші спеціалісти, а й люди високого громадянського обов’язку та честі. Коли у 2014 році постало питання захисту територіальної цілісності України – стали у перших рядах її оборонців.
   Не можуть забути ті страшні часи війни і водій Гірсько-Кутського лісництва Ілля Нестерюк та тракторист Чемернарського лісництва Олег Пуліковський. Перший захищав рідну землю під Дебальцевим, другий – у гарячих точках Донецька. Нині Ілля спокійно водить свою автомашину лісовими дорогами, а тоді було не до спокою: як командир взводу БТРів  кожного дня дивився смерті у вічі, а ще 12  бійців було під його командуванням. Слава Богу, що всі живі і здорові повернулися додому та ще й медалі «За відвагу» отримали.
    А Олег Пуліковський впродовж двох років воював на Донеччині у складі 81 механізованої десантно - штурмової бригади. Він також спізнав чимало страху та відважні воїни, ризикуючи своїм життям, мужнього громили ненависного ворога. Зараз у нього – мирна праця, спочатку працював чокерувальником, а ось уже два роки трелює деревину.
    Так, наші лісівники побували у найгарячіших точках військових боїв, а   після перебування у зоні АТО всі вони повернулися до рідних домівок, на свої звичні робочі місця, де їх  з нетерпінням чекали рідні та друзі.  Працюючи на мирній території, вони й досі підтримують зв’язки з тими, з ким пліч -о- пліч стояли на важливих оборонних постах держави, відстоювали її та своє право залишатися вільними у своїй країні. При цьому наголошують, що ніхто тебе так не зрозуміє, як той, хто заривався  тобою  в землі та згадував всі можливі молитви під час атаки ворога.
    Нам тут спокійно працювати завдяки вам, дорогі наші захисники і так хочеться, щоб уже закінчились усі ті жахіття. Але, як стверджують атовці, незважаючи на пережите, всі вони готові знову піти на фронт і захищати свої сім”ї  та свою державу.
                                                                                                    Пресслужба.